31. Війна проти мідіян 1-24; розподіл здобичі 25-47; пожертви провідників 48-54
- Промовив Господь до Мойсея:
- “Помстись на мідіянах за синів Ізраїля, і тоді приєднаєшся до своїх предків.”
- Тож Мойсей звернувся до народу: “Озбройте людей поміж вами на війну, і нехай ідуть на мідіян, щоб виконати Господню помсту на мідіянах.
- По тисячі чоловік із кожного коліна, від усіх колін Ізраїля, поставите до війська.”
- І вибрали з-поміж тисяч Ізраїля по тисячі з коліна, 12 000 озброєних на війну.
- І вислав Мойсей їх, по тисячі з коліна, на війну, їх і Пінхаса, сина священика Єлеазара; і святий посуд, і сурми для сполоху були з ним.
- Вирушили вони в похід проти мідіян, як заповідав Господь Мойсеєві, і повбивали всіх чоловіків.
- Поміж іншими полеглими вбили вони царів мідіянських: Еві, Рекема, Цура, Хура та Реву – п’ятьох царів мідіянських;
так само й Валаама, сина Беора, вбили вони мечем. - Позабирали сини Ізраїля в полон мідіянське жіноцтво та дітей, і всю скотину, й отари та здобутки їхні пограбували.
- Усі ж міста їхні, де вони жили, з усіма їхніми оселями, спалили вогнем.
- Узяли вони всю здобич і все награбоване, людей і товар
- та й привели бранців, награбоване й здобич до Мойсея та до Єлеазара священика й до громади синів Ізраїля у табір, на степах моавських, що над Йорданом, проти Єрихону.
- І вийшли Мойсей, священик Єлеазар та всі князі громадські аж поза табір їм назустріч.
- І розгнівався Мойсей на воєводів, на тисячників та на сотників, які повернулися з військового походу,
- та й каже до них: “Ви зоставили живими всіх жінок.
- Таж то вони, за порадою Валаама, звели синів Ізраїля відступити від Господа заради Пеора; тим і кинулась пошесть на Господню громаду.
- Тож повбивайте всіх дітей чоловічої статі й усіх жінок, що спізнали чоловіка, також повбивайте.
- А всіх дітей жіночої статі, що ще не знали чоловіка, позоставляйте живими для себе.
- Самі ж розташуйтеся поза табором сім день; кожен, хто вбив чоловіка, і кожен, хто приторкнувся до вбитого, – всі ви очиститесь на третій день і на сьомий, ви самі й бранці ваші.
- І всяку одіж і всяку річ із шкури й усе, що зроблено з козячої шерсти, ще й усяку дерев’яну посудину теж очистите.”
- А й священик Єлеазар сказав до бійців, що виправлялись у похід: “Ось установа закону, що Господь заповідав Мойсеєві: 22. Золото, срібло, мідь, залізо, цинк та оливо,
- усе, що витримує вогонь, переведете крізь вогонь, і буде воно чистим, та нехай буде очищене також і очищаючою водою; а все те, що не витримує вогню, переведете крізь воду.
- Виперете на собі одяг сьомого дня і станете чисті, а тоді ввійдете до табору.”
- Промовив Господь до Мойсея:
- “Перелічіть, ти, Єлеазар священик і голови родин усієї громади, скільки було взято в полон людей та скотини,
- і поділіть здобич по половині між тими, хто воювали, хто ходили в похід, та між рештою громади.
- Від бійців, що виправлялись у похід, візьмеш данину для Господа: одне з п’ятисот, з людей, з великої скотини, з ослів та з дрібної скотини.
- Візьмеш її з їхньої половини та й оддаси священикові Єлеазарові – як жертву возношення Господеві.
- А з половини, що припаде синам Ізраїля, візьмеш одне з п’ятдесяти, з людей, з великої скотини, з ослів, з дрібної скотини та з усякої іншої скотини, і віддаси левітам, що пильнують службу біля Господнього житла.”
- І зробили Мойсей та Єлеазар священик так, як заповідав Господь Мойсеєві.
- Було ж здобичі, що зосталась від захопленого військовим людом, дрібної скотини 675 000,
- великої скотини 72 000,
- ослів 61 000,
- а жінок, що не знали чоловічого ложа, всіх 32 000 душ.
- Половина, тобто пай тих, що виправлялись на війну, була: дрібного скота 337500;
- а данина для Господа з дрібної скотини була 675;
- великого скота 36 000, а данина для Господа 72;
- ослів 30 500, а данина для Господа 61;
- людей же було 16 000, а данина для Господа 32 душі.
- Мойсей же віддав священикові Єлеазарові данину на жертву возношення Господеві, як повелів Господь Мойсеєві.
- А половина, що випала синам Ізраїля, яку Мойсей відділив від половини, що припала військовим людям,
- тобто половина, що пішла громаді, була: дрібного скота 337 500;
- великого скота 36 000;
- ослів 30 500;
- і людей 16 000 душ.
- З половини, що випала синам Ізраїля, взяв Мойсей одне з п’ятидесяти, з людей та скотини, та й віддав левітам, що пильнували службу в Господній храмині, як заповідав Господь Мойсеєві.
- Приступили до Мойсея воєводи, що проводили в поході, тисячники та сотники,
- та й кажуть до нього: “Слуги твої перелічили всіх вояків, які були доручені нам, і не бракує в нас ні одного чоловіка.
- отож ми й приносимо Господеві дар, що хто знайшов із золотих речей: обручки, ланцюжки, перстені, сережки й намиста, щоб відправити за наші душі покуту перед Господом.”
- Мойсей же та Єлеазар священик узяли в них те золото: все то речі майстерної роботи.
- Усього ж золота, що його тисячники та сотники принесли в жертву возношення Господеві, було 16 750 шеклів.
- А прості військові затримали взяту собі здобич, тільки для себе.
- І взяли Мойсей та Єлеазар священик золото в тисячників і сотників та й внесли його у намет зборів – як спомин від синів Ізраїля перед Господом.
“Озбройте людей поміж вами на війну”
Ви помічали як багато воєн описано у Старому Завіті. Принцип “око за око” тоді діяв вповні. Новий Завіт – це завіт любові, незважаючи на все, що було.
У Старому Завіті ми бачимо безліч категоричних правил. Так, і в Новому Завіті вони є, та кожне з них дуже добре пояснене. Коли розумієш, що це повинно бути так не лише, бо так велів Господь (хоча цього вже більше, ніж досить), а через низку причин, які допоможуть чи не нашкодять нам.
У нинішньому світі ще більше воєн, ніж було в старозавітні часи. І вони значно жорстокіші і безпощадніші. Та ми маємо свідчення Нового Завіту, із закликами озброюватися любов’ю і плекати її в наших серцях до ближнього свого. Діймо!
